A A A K K K
людям з порушенням зору
Управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимирської міської ради

Нерозгадана загадка. До 210-ої річниці від дня народження Т.ШЕВЧЕНКА

Дата: 08.03.2024 11:39
Кількість переглядів: 16

9 березня в Україні згадують 210 річницю від дня народження Тараса Шевченка – видатного українського поета, мислителя, борця за волю України. Про нашого геніального митця сказано і написано дуже багато, а ще більше залишається невідомого, недослідженого.

Краєзнавцям відомо, що Тарас Шевченко подорожував по історичній Волині, яка охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької і частково Тернопільської областей. Згадки про наш край є у його творах «Гайдамаки», «Сліпа» та деяких інших.

Улітку 1845 року Шевченко починає співпрацювати з Київською археографічною комісією і отримує платню 150 крб. на рік. 21 вересня 1846р. генерал-губернатор Бібіков видав розпорядження у якому доручив Тарасу Шевченку записати пісні, народні звичаї жителів Волині, змалювати старовинні церкви волинського краю, зокрема і Почаївську Лавру. У ХІХ ст. до складу Волині входили сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька і частково Тернопільська області. Тарас Шевченко на той час вже закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, займався самоосвітою, гарно малював, спілкувався з інтелектуалами того часу, тож міг виконувати доручені йому завдання.

Тематика Волині згадується вже у ранніх творах Шевченка, зокрема у поемі «Гайдамаки». У творах поета зустрічаємо згадки про Берестечко, Почаїв та ін. населені пункти історичної (Старої) Волині. Зокрема, про Почаїв є згадка у поемі «Сліпа».

По дорозі до Почаєва, припускають дослідники, Шевченко міг відвідати місто Вишневець (нині у Тернопільській області, колись історична Волинь) То було родове гніздо князів Вишневецьких, які залишили слід в історії, як України, так і в Польщі. У Вишнівці народився Дмитро Вишневецький – перший гетьман України, якого вважають засновником Запорізької Січі.

Проте, основною метою перебування видатного поета на Волині було відвідання Почаївської лаври. У Почаєві Шевченко намалював чотири акварелі, два ескізи і зробив начерк олівцем. Ці роботи засвідчили великий талант митця. Нині вони зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві. У Почаєві поет записав 4 жартівливі (сороміцькі) пісні. Серед них, «Гиля-гиля, селезень, сизокрилий». І хоча у своїх творах поет часто був вільнодумцем, але православну релігійну традицію він поважав. Зокрема Почаїв він згадує у своїй поемі « Петрусь».

Також Шевченко відвідав м. Кременець, де у 1803 році сполонізований український шляхтич Тадеуш Чацький відкрив Вищу Волинську гімназію (Кременецький ліцей). Рівень викладання у ліцеї був дуже високим, згодом бібліотека ліцею, у якій було багато книг Чацького, стала основою для бібліотеки Київського університету святого Володимира.

У фондовій збірці Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького зберігається портрет на якому зображено невідомого молодого чоловіка ( на фото). У середині 80-х років 20ст. , цей портрет було передано на реставрацію до Львова. У 2010 р. директор Львівської картинної галереї світлої памяті Борис Возницький, завітав до володимирського історичного музею і передав відреставрований портрет.

Місцевий краєзнавець, який працював у історичному музеї, світлої памяті Петро Заклекта, висунув припущення, що портрет може належати пензлю Т.Г. Шевченка, і міг бути написаний під час перебування поета на Волині, поблизу Кременця. Але ця загадка поки що не розгадана.

Ось такий зв'язок Тараса Шевченка з Волинню.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень